Скажімо - НІ домашньому насильству!

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про запобігання та протидію домашньому насильству
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст.35)


Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

wym-1549183086700


/Files/images/2/49312056_2094655120612495_5333325732011573248_n.jpg /Files/images/2/49764906_2094655140612493_8216253827154706432_n.jpg /Files/images/2/49792247_2094655123945828_6524535018931355648_n.jpg /Files/images/2/49854765_2094655147279159_9211494785834024960_n.jpg


Види насилля

Види насильства. Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їхніми інтересами може мати різні види і форми, але результат завжди той самий: завдається серйозної шкоди здоров’ю, розвитку та соціалізації, нерідко насильство загрожує життю.

Фізичне насильство-це завдання дитині батьками або особами, які їх заміняють, вихователями фізичних і тілесних травм, які шкодять здоров’ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Це може бути побиття, катування, штовхання, удари, ляпаси, припалювання гарячими предметами, рідинами, запаленими цигарками, кусання.Фізичне насильство – це також і залучення до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних речових або медичних препаратів, які викликають одурманення (наприклад, снодійного, не прописаного лікарем), а також спроби задушення та потоплення.
У деяких сім’ях як дисциплінарні заходи застосовують різні види фізичного насильства: від потиличників і копняків до побиттяременем. Фізичне насильство – це фізичний напад (знущання), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.
Сексуальне насильство чи розбещення–це використання дитини дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення своїх сексуальних потреб чи отримання вигоди.
До сексуального розбещення належать також і залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів та сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює (під час перевдягання, у туалеті).
Психічне (емоційне) насильство–це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення у тому, в чому дитина невинна, демонстрація нелюбові,ворожості. До цього виду насильства належать також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям. На жаль, у нашій культурі постійна критика та ігнорування дитини не вважаються насильством. Але психічне (емоційне) насильство – найпоширеніше!
Нехтування інтересами і потребами дитини (депривація)–відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, житлі, вихованні, медичній допомозі з об’єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без них. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життяі здоров’я ситуацій.
Зазвичай, дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства. Так, інцест (сексуальне насильство) неодмінно супроводжується порушенням сімейних стосунків і довіри в родині, маніпулятивними відносинами, а часто і залякуванням, що кваліфікується як психологічне насильство. Складовою практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (погроза побити і покалічити).

Одним із виявів жорстокого поводження з дітьми є відсутність у жінки любові до дитини,коли та була це в материнській утробі (небажана вагітність). Малюка, який ще ніяк себе не проявив, уже не люблять, не думають і не дбають про нього. Емоційно відкинуте раніше (за статистикою це трапляється удвічі частіше порівняно за бажаними вагітностями). Немовлята нерідко мають недостатню масу тіла, хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються.

Насильство щодо дітей можна класифікувати за такими ознаками:
· Стратегія кривдника (явне або приховане);
· Час (тепер чи в минулому);
· Тривалість (одноразове, систематичне, таке, що триває роками);
· За місцем і оточенням (удома – від батьків; у школі – від педагогів чи інших дітей; на вулиці – від дітей чи незнайомих дорослих).

Будь-який вид жорстокого поводження призводить до різноманітних наслідків, проте об’єднує їх одне – шкода для здоров’я чи небезпека для життя. Негативними наслідками для здоров’я є: втрата чи погіршення функціонування певного органу, розвиток захворювання,порушення психічного чи фізичного розвитку. Зі 100 випадків фізичного насильства щодо дітей приблизно 1 – 2 завершуються смертю жертви.

/Files/images/2/3) Безымянный.jpg

wym-1549183671000


/Files/images/2/1.jpg

/Files/images/2/38587826-8CAF-4142-9C9E-D5F3CAF24DAA_w650_r0_s.jpg

/Files/images/2/45.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 648

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.